Хто не мріє про затишок, добробут, мир, злагоду в родині? Так, напевно, всі. Більша частина нашого дня проходить в школі – це друга наша домівка. А яка школа може бути без галасливої дітвори? Ніяка. Хоча ми вже дорослі, але хочеться вірити в легенду, що все ж таки лелека приносить дітей, бо саме вона є символом благополуччя, щастя, продовження роду, символом поваги до батьків, любові до рідної землі.

У вересні стартував традиційний творчий літературний конкурс для обдарованої молоді «Нащадки переможців» у нашому регіоні. Ініціатор конкурсу – громадська організація «Прес-центр «Акцент» запросила до участі дописувачів шкільних газет та студентських періодичних видань, молодих професіоналів запорізьких медіа.

Ось і настало довгоочікуване надзвичайне свято випускного вечора. Вечора розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою. Тільки останнім акордом шкільної симфонії відлунали екзамени. Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, і до болю знайома мелодія останнього шкільного дзвінка. Все це - позаду. А попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила і боляче лишати такі рідні місця, де пролетіло 11 трепетних, неповторних літ.

Нещодавно відбулося чудове свято – свято Останнього Дзвоника. В цей день ми раді вітати в нашій школі почесних гостей: керівників підприємств та організацій села, депутатів районної ради – наших односельчан, вчителів–пенсіонерів, батьків учнів. Районну державну адміністрацію на цьому святі представляв Білов Олег Іванович, начальник фінансового відділу.

Лелеки, ви мої лелеки,

Недремні стражі мирних хат,

Ваш лагідний вечірній клекіт,

Мов колискова для малят.

Одвічно йдуть від серця і до серця

Легенди і повір’я, і казки

Про вас, осель недремні поселенці…

Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Не можна забувати тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для миру і щастя інших. Пам’ять і шана об’єднує учнів нашої школи у їхньому відношенні до подій Великої Вітчизняної війни.

Минають роки, відлітають у вічність. Виповнюється 66 років з дня Великої Перемоги над німецько-фашистськими окупантами, з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгоочікуваний, вистражданий, оплачений найвищою ціною – ціною життя, ціною крові, ціною сліз. Токмачанська земля славна своїми земляками-героями, які увінчали славою наш край.

26 квітня в Малотокмачанській ЗОШ І-ІІІ ступенів проведені заходи до Дня цивільної оборони з метою попередження травматизму, виховання поважного ставлення до безпеки людини, вироблення навичок дотримання правил поведінки у надзвичайних ситуаціях.

В плані організації шефських зв’язків 27 квітня 2011 року делегація Оріхівського району у складі голови Оріхівської РДА В.А. Ємельяненка, голови районної ради К.В.Дудніченко, їх заступників, голови Оріхівської районної організації ветеранів війни та праці Галушки В.М., представників молоді району відвідали військову частину А 1978 55-окрему артилерійську бригаду в місті Запоріжжі.

13 квітня 2011 року в Оріхівському НВК №2 ім. академіка В.А. Лазаряна було проведено районний фестиваль юних пожежників-рятувальників. Команда нашої школи "Рятувальний патруль" взяла участь у таких конкурсах: візитка, безпечна прогулянка (переправа, гриби, рятувальна мотузка, встановлення намету), медичний, плакат соціальної реклами, орієнтування на місцевості ( рух за азимутом). Команда посіла ІІІ місце в районі, нагороджена грамотою в номінації «Найкраща візитка» та солодким подарунком.